Cocaine МЕТАДОН Нижний Тагил APVP Меф ГАШИШ

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Пацаны, вы не представляете, что за день у меня был! Я расскажу вам о своих приключениях, о том, как я купил шишки марихуаны и гулял с прикольными бомжами. Мне удалось собрать всю компашку и найти настоящую закладку, чтобы запустить свои мозги на полную катушку. Дело было так...

Я сидел в своей комнате, думал, как бы разнообразить свою жизнь и попробовать что-то новенькое. Вдруг ко мне зашел мой друг Дима, настоящий наркофанат. Он сказал, что знает, где можно купить отличную дрянь - шишки марихуаны. Конечно же, я сразу заинтересовался и решил отправиться с ним на это приключение. Мы собрали все деньги, что у нас были, и пошли на поиски.

Прошли мы по разным улицам, заглянули в пару мазговых мест, но ничего не нашли. Вскоре нам подсказали, что можно найти шишки у прикольных бомжей, которые обитают в подворотнях. Мы направились туда и сразу обратили на себя внимание одного пацана, по имени Вадим. Он был настоящим хиппи, волосатый и с красными глазами.

Я: "Эй, Вадим, связывай! Хочу купить пару шишек марихуаны."
Вадим: "Ну, братишка, если дать мне баксов 50, я тебе сделаю классную закладку."

Я достал емкость, куда он закинул шишки, и отдал ему деньги. Вадим сказал, что это редкий сорт, который известен своей сильной дымкой. Я был в восторге и не мог дождаться, чтобы вскрыть его и насладиться этим запретным плодом.

Мы с Димой решили сразу проверить нашу покупку, поэтому нашли укромное место и начали гонять по кругу. Я брал на себя роль "душевного внюхивателя" и прокачивал всю компанию. Мы были высоки как самолеты, откуда и название этого сорта - LSD 25. Драйв, который он давал, был просто чумовым!

После того, как мы прокурили все шишки, решили прогуляться по городу и насладиться нашими новыми ощущениями. Нас забросило в нелегкий квартал, где бомжи чувствуют себя как рыбы в воде. Но мы не боялись, у нас была гердосная уверенность и немного хэшиса в кармане.

Мы шли по улице, и нас обогнала группа бомжей. Один из них, по кличке Джонни, предложил нам присоединиться к их вечеринке на одной из заброшенных площадок. Мы, конечно, согласились и сразу поняли, что это будет незабываемый опыт.

Джонни: "Ребята, у вас есть чем поднять настроение? Я только что наткнулся на дрянь!"
Я: "Да, у нас есть хэшис, возьми."

Мы продолжили двигаться группой по улице, бомжи были в восторге от нашего наличия. Мы чувствовали себя как звезды, среди них настоящие кумиры. Мы наливали им по горланке и курили дурь, а они рассказывали нам свои истории. Было интересно и печально одновременно - эти люди имели жесткую судьбу, но казались счастливыми, что ценили каждый момент жизни.

Мы покурили все, что было у нас, и решили отправиться домой. Мы прощались с бомжами, они пожелали нам удачи и сказали, что мы самые крутые наркоманы, с которыми им приходилось общаться. Мы пошли домой в полном оцепенении и довольные до невозможности.

Такая вот история у меня случилась, пацаны. Неплохой день, признаюсь. Но все-таки ХЗ, стоит ли вам повторять мои шаги. Наркотики - это серьезная ерунда, которая может подорвать ваше здоровье и жизнь.